Роль фізіологічних властивостей людини при керуванні транспортним засобом

Поряд із різноманітними чинниками, які зумовлюють високий рівень дорожньо-транспорного травматизму, провідне місце займає саме людський фактор. З вини водіїв у нашій державі трапляється більшість дорожньо-транспортних пригод. Досить часто, безпосередніми причинами таких пригод стають не порушення Правил дорожнього руху, а професійні операторські помилки водіїв.

Так, експертною практикою спеціалістів-автотехніків Волинського НДЕКЦ МВС виділено окрему категорію дорожньо-транспортних пригод, які трапились внаслідок того, що водії не уважно стежили за дорожніми умовами і обстановкою, або взагалі відволікались від процесу керування транспортним засобом (розмови по телефону, пошук речей в салоні автомобіля, тощо). Водночас, однією з основних функцій, які забезпечують оперативний прийом і обробку інформації під час керування транспортним засобом, є саме увага водія.

До властивостей уваги людини належать: стійкість; концентрація; обсяг; розподіл; переключення уваги.

Спробуємо детально проаналізувати зазначені поняття задля з’ясування їх ролі у безпечному керуванні транспортним засобом. Отже:

Стійкість уваги – це її здатність до зосередження на одному предметі або певній роботі. Стійкість уваги визначається часом, протягом якого її інтенсивність залишається незмінною. Інтенсивність уваги зберігається в середньому 40 хвилин.

Концентрація уваги – це зосередження уваги на одному об’єкті з ігноруванням інших, менш важливих. Концентрація уваги водія потрібна під час проїзду пішохідних переходів, залізничних переїздів, місць зупинок громадського транспорту, при зустрічному роз’їзді, тощо.

Обсяг уваги визначається кількістю об’єктів, які водій у змозі помітити, сприйняти і зреагувати на них. Якщо дорожня обстановка не складна, одночасно можна охопити 4 – 6 об’єктів. У досвідчених водіїв обсяг уваги значно більший, ніж у початківців.

Розподіл уваги – здатність людини контролювати і одночасно виконувати кілька дій. Як правило, людина в змозі розподіляти свою увагу лише між двома різними діями за умови, що одна з таких дій для неї звична. Наприклад, водій, рухаючись, спостерігає за дорожньою обстановкою, оцінює її, приймає рішення і майже не стежить за діями рук і ніг. Щоб навчитися розподіляти увагу, потрібно наполегливо тренуватись, виробляючи автоматизм у діях рук і ніг. В аварійній ситуації вимоги до розподілу уваги значно підвищуються: потрібно дивитися, бачити, думати і діяти. Єдність і узгодженість цих складових уваги гарантують безпечний вихід з будь-якої дорожньої ситуації.

Переключення уваги – це здатність водія швидко змінювати об’єкти уваги або переходити від одного виду діяльності до іншого. Переключаючи увагу, водій, наприклад має нагоду вибірково сприйняти ті об’єкти, які він при розподілі уваги не охопив.Переключення і розподіл уваги, що взаємо зв’язуються з подальшими діями водія, виступають основою безпеки руху.

Через втому або при користуванні мобільним зв’язком під час руху (незалежно від того, в руках телефон чи ні), погіршуються стійкість, концентрація, обсяг, розподіл уваги, збільшується час реакції, а отже, погіршується оцінка дорожньої обстановки, і як наслідок – дії водія можуть виявитися помилковими.

Таким чином, слід враховувати найпростіші фізіологічні властивості уваги людини під час керування транспортним засобом, задля безпеки усіх учасників дорожнього руху.